Уперше згадка про Луцьк з'явилась в Іпатіївському літописі, датованому 1085 р. 1340 р. Луцьку надано статус столиці Галицько-Волинського князівства. У той самий час час було зведено резиденцію князя Любарта - Луцький замок, водночас і оборонну фортецю. Завершене будівництво замку було аж у 1542 р. Це одна з небагатьох давніх споруд готичного стилю, які збереглися в Україні.

    У ХV ст. татарські орди спопелили Київ. Тоді за мурами Луцького замку знайшла захист правляча державна еліта Русі-України. Відтоді місто стало називатися Лучеськ Великий на Стирі. Відомо, що великий князь Литви Вітовт приймав у тутешньому замку монархів європейських держав. Замкові мури й вежі зберегли близько 1 млн 500 тис. історичних документів, та лише п'ята частина з них до сьогодні прочитана.

    Луцький замок став, можливо, найвідомішою українською твердинею завдяки тому, що в'їзна вежа зображена на 200-гривневій купюрі. Верхній замок - своєрідна історико-архітектурна емблема Луцька. Він добре зберігся до наших днів.

    Цей замок називають Любартовим – за ім'ям литовсько-волинського князя Любарта, який одружився з волинською князівною Бушею. Разом з Окольним замком він слугував резиденцією уряду і глави держави. Роль останньої столиці Волинсько-Галицької держави, спадкоємиці Київської Русі, вирізняє цей замок серед інших в Україні.

    Замок розташований у старій частині міста на невисокому пагорбі. Він був однією з наймогутніших фортець Волині, основною ланкою системи міських укріплень, до якої належали також Нижній замок (зберігся частково) і міські стіни.

    Оточений водами річок Стир і Малий Глушець та глибоким ровом, укріплений з півдня і заходу окольним градом, замок протягом кількох століть був неприступною твердинею. Наприкінці XIII - на початку XIV ст. дерев'яний замок поступово замінився кам'яним. В описі Луцька 1545 р. зазначено, що у Верхньому замку В'їзна, Стирова і Владича вежі кам'яні.

    В'їзна вежа (Надвратна), кінець XIII ст., розміщена у західному куті замку. Загальна висота вежі - 27 м. Через рів був перекинутий підйомний міст, що входив у ніші, сліди яких простежуються на західному фасаді. Міст у XVI ст. замінили постійним, а проїзд і прохід у вежі заклали, замінивши одним прорізом напівциркульної форми. Вежа з'єднувалася зі стінами цегельними крученими сходами. Другий і третій яруси західного фасаду декоровані нішами. Після реставрації у 1969-1974 рр. вежі надали первісного вигляду.

    Стирова вежа, XIII-XIV ст., знаходиться в східній частині замку над р. Стир, від чого й дістала свою назву. Під час розкопок у 1978 р. під нею були виявлені залишки давнішої кам'яної, (приблизно середина XII ст.) будівлі. У XV ст. замурували зубці, надбудували ще один ярус, пробили нові бійниці. Нині висота вежі становить 27 м.

    Владича вежа, кінець XIII ст., розміщена в північно-західному краю замку. Загальна висота - 13,5 м. Стіни (кінець XIII - початок XV ст.) оточують замок по всьому периметру. У XV ст. зубці на стінах замурували, висоту стін збільшили на 3-4 м, улаштували бійниці в два, а подекуди - в три ряди, придатні для використання вогнепальної зброї.

    Загальна висота стін - 10-12 м. Із внутрішнього боку вздовж стін тягнуться дерев'яні настили в кілька ярусів для зручності ведення бою.

    Нині три башти замку є діючими. У Владичій вежі розмістилися арсенал і унікальна колекція дзвонів. У В'їзній – виставка будівельної кераміки "Плитниця". Щороку в замку проводяться лицарські турніри "Меч Луцького замку".

    Будівлі оборонної вежі князів Чарторийських (XV ст.) є залишками укріплень Окольного замку, збудованого в XIV-XV ст. Споруда підсилювала обороноздатність Верхнього замку з півдня та із заходу. Зі східного, південного і західного боків Окольний замок обгороджувала кам'яна стіна з чотирма кам'яними вежами. Вежа князів збереглася до наших днів. На початку XVI ст. її реконструйовано, а первісний план було змінено у XVII ст.

    У 1971-1973 рр. проведено роботи з консервації вежі і стіни. Фрагмент стіни біля вежі прикрашений сітчастим ромбоподібним готичним орнаментом з кольорових уступів цегельної кладки.

    У середині замку знаходиться кафедральний собор Іоанна Богослова. Тут поховані луцькі князі і єпископи, серед них і будівничий замку Дмитро-Любарт. В ньому висвячували волинських священиків і єпископів та освячували шлюби і шлюбні угоди. Великий князь Литви і князь луцький Вітовт освятив тут заручини своєї дочки Софії і московського царевича Василя - сина переможця татар на Куликовому полі Дмитрія Донського. Тож не даремно шлюбні пари нині знову починають відвідувати Луцький замок, а працівники історико-культурного заповідника намагаються зробити для них весільне свято змістовним і особливо урочистим.

    Крім того, у замку часто проходять міжнародні фестивалі та виставки, лицарські турніри. І ви не пожалкуєте, якщо потрапите на один із таких турнірів. Це яскраве і неповторне дійство в особливому місці! 1985 р. урядовим рішенням комплекс "Старе місто" було оголошено державним історико-культурним заповідником.

Детальнішу інформацію про цікаві для відвідування місця Луцька та Волинської області ви зможете отримати із туристичного путівника "Волинь туристична" серії "Україна запрошує".  www.svit-uspihu.com.ua